НАПРИ́КЛАД, вставн. сл. Уживається при переліку, уточненні, при поясненні слова в реченні, для ілюстрації попереднього викладу. [Любов:] Ви забуваєте ще другу любов поетів, наприклад, любов Данте до Беатріче, а я власне таку мала на думці (Л. Укр., II, 1951, 24); — Бувають такі дні, коли ви працюєте менше, наприклад, зимою, отоді беріть у руки книжки і читайте (Тют., Вир, 1904, 42); Слів таких, наприклад, Як "не можна", як "нема", Доня змалку не сприймала Взагалі і зокрема (Воскр., З перцем!, 1957, 98).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 160.