НАПРО́ВЕСНІ, присл. На початку весни, ранньою весною. Чули ви, як напровесні рано Жайворонкова пісня бриніла (Л. Укр., І, 1951, 26); Це було напровесні, саме в дні, коли на вулицях Липок тільки почали продавати пучечки голубих пролісків (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 105); * У порівн. На вербах листя порідшало, поблідло, і здавалось здалеку, що вони тепер лише розвиваються, як напровесні (Коцюб., І, 1955, 57).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 161.