НАПІ́В1, присл., рідко. Те саме, що наполови́ну. Машиніст ще подавав свистки, вимагав ще більшого спіху, бо молотилка йшла напів у порожні (Л. Янов., І, 1959, 98); Я дивлюсь у скло блакитне напів у профіль на ходу, і усміхається привітно до мене дівчина (Сос., II, 1958, 405).
НАПІ́В2… Перша частина складних слів, що відповідає слову наполови́ну у 2 знач., напр.: напівалегори́чний, напіванекдоти́чний, напівафористи́чний, напівбуржуа́зний, напіввовня́ний, напівволося́ни́й, напівгумористи́чний, напівжебра́цький, напівжи́рний, напівжурли́вий, напівзаводськи́й, напівкристалі́чний, напівлегенда́рний, папівсамості́йний і т. ін.; у 3 знач., напр.: напівви́конаний, напіввіді́рваний, напіввідко́папий, напівглухи́й, напівзава́лений, напівзако́ханий, напівзаме́рзлий, напівзів’я́лий, напівзни́щений, напівкваліфіко́ваний, напіврозту́лений і т.ін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 144.