НАРОЗМОВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док. Багато, досхочу порозмовляти. [Кармелиха:] Пригортай других, а я вже за ці роки попригорталася грудьми до мостини, нарозмовлялась із голими стінами (Вас., III, 1960, 411).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 177.