НАРІ́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАРІ́ЗАТИСЯ, і́жуся, і́жешся, док. 1. розм. Те саме, що наража́тися. — Цієї ночі непогано впіймали. Тільки десь на корч нарізались, і тепер хлопці дірку в неводі латають, — відповів рибалка (Коп., Подарунок, 1956, 101); [Остап:] Прокрадався я в наше село, щоб побачитись з жінкою та дітьми, та нарізався на самого пана (Кроп., III, 1959, 91); Дійшовши до станції, ми не зважились завидна потикатися туди, — хто зна, яка там охорона, можна нарізатися на небезпеку (Кол., На фронті.., 1959, 96).
2. Пас. до нарі́зувати 4 — 6. Подовжні і поперечні стержні автоматично нарізаються і зварюються (Роб. газ., 18.ІХ 1965, 1).
3. перев. док,, вульг. Випивши багато спиртного, оп’яніти. — Бач, як нарізався [Ничипір], що й слова не промовить! (Кв.-Осн., II, 1956, 105).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 172.