НАСА́ДЖЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. насади́ти, насаджа́ти 1, 3. Суниця та малина вже на другий рік після насадження дають урожай (Рад. Укр., 4.VIII 1949, 2); Імперіалісти уперто намагаються перекрутити ідею національного суверенітету, вихолостити її головний зміст, використати для розпалювання національного егоїзму, насадження духу національної виключності, для посилення національних антагонізмів (Програма КПРС, 1963, 43).
2. перев. мн. Посаджені дерева, рослини. До тисячі кілограмів меду збирають бджоли з одного гектара липових насаджень (Наука.., 6, 1961, 54); Зелені насадження прикрашають жилі і громадські будинки (Озелен. колг. села, 1955, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 181.