Слово "наслідувальний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


НАСЛІ́ДУВАЛЬНИЙ, а, е.

1. Стос. до наслідування. Вчителі, продумано використовуючи наслідувальні психічні процеси, можуть досягнути великого виховного ефекту (Рад. літ-во, 2, 1965, 64).

2. Який є результатом наслідування чужих зразків; позбавлений самостійності. Попри учнівський і наслідувальний характер багатьох віршів, збірка "На білих островах" [М. Рильського] все ж засвідчила появу неабиякого таланту (Криж., М. Рильський, 1960, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 192.