НАСТИЛА́ТИСЯ, а́ється і НАСТЕЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок. Розкладатися, розміщуватися на поверхні чого-небудь рівномірним шаром. На хрестиках віконних рам смугою настелялися білі шари [снігу] (Ле, Україна, 1940, 34).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 200.