НАСТРО́ЙКА, и, ж.
1. Дія за знач. настро́їти 1, 2. Робота машин-автоматів потребує лише настройки і догляду (Токарна справа.., 1957, 3).
2. Механізм, признач. для настроювання приладів. Віоріка, вклавши дитину спати, сідала до радіоприймача й крутила, крутила ручку настройки… (Чаб., Балкан. весна, 1960, 442); Він повернув ручку настройки, і пролунав знайомий голос московського диктора (Наука.., 8, 1960, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 205.