НАСТРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАСТРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех.
1. Надавати якому-небудь музичному інструментові певної висоти звуку, певного строю. Довбня.. витяг скрипку, побринькав на струнах, повів раз смичком і почав настроювати (Мирний, III, 1954, 202); Оркестранти поставили перед собою списані нотами аркуші й почали настроювати інструменти (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 168); Настрой свою ліру гучну, невидиму, Струна струні стиха нехай промовля (Л. Укр., І, 1951, 155); Вона взяла контрабас, настроїла його і заграла (Чаб., Катюша, 1960, 62); * Образно. Нижче, ховаючись десь у листві, настроював голос соловей (Гончар, Таврія, 1952, 168).
2. Налагоджувати, регулювати, робити придатним для роботи (верстат, механізм і т. ін.). Учні.. повинні навчитися керувати фрезерним верстатом, настроювати верстат для виконання різних робіт з фрезерування (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 223); Досвідчені механізатори.. настроїли свої машини так, що ланкам доводиться доочищати не більше 10 процентів коренів [буряків] (Колг. Укр., 11, 1958, 4); // Пристосовувати, установлювати для приймання хвиль (радіо, магнітних і т. ін.). Часто, настроюючи приймач, чув [Володька] якісь дивні цокотливі звуки (Трубл., І, 1955, 223); Зв’язківці вже настроїли рацію. Почали викликати штаб (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 24); // перен., рідко. Наводити порядок в чому-небудь. З комсомолу послали Степана в Замисловицьку МТС, в політвідділ. Відтоді пройшов не одні гони: настроїть діло і далі… (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 242).
3. як, на що і без додатка. Виклика́ти у кого-небудь певний настрій, стан. — Накрутив собі свій великий.. стінний годинник.. і слухаю його ніжну музику, що настроює мрійно й відволікає від усього голосного, болючого (Коб., III, 1956, 8); Це був кабінет вченого. Витриманий в темно-бордових тонах, він настроював, сприяв поглибленій, наполегливій роботі (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 394); Німецькі вірші, здається, Вас трошки засмутили і настроїли на поважний лад (Л. Укр., V, 1956, 155); // Вселяти, прищеплювати кому-небудь якісь думки, ідеї, почуття і т. ін. Попрохай од мене і наших, щоб не киснули, не охали та не настроювали тебе (Коцюб., III, 1956, 152).
4. проти кого. Підбурювати проти кого-небудь, викликати вороже ставлення до когось, чогось. Одного [господаря] за одним він пробував настроїти против двора (Фр., VIII, 1952, 93); .. буржуазія намагається настроїти селянство проти робітників (Ленін, 32, 1951, 156).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 205.