НАТАНЦЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, док., розм. Потанцювати багато, досхочу. [Дружка:] Нум, дружечки, нум, сестрички, Паруймося, у Галини на весіллі Натанцюймося (Кроп., II, 1958, 110); Учора ми добре натанцювалися (Кол., На фронті.., 1959, 37); * Образно. — І куди вже мені до танців! Натанцююсь я і так цілий день коло дітей (Н.-Лев., IV, 1956, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 211.