НАТИРА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. натира́ти. Зовнішньо дудник лісовий вживається в суміші з запашними травами.. у вигляді спиртової настойки для натирання при подагрі, ревматизмі (Лікар. рослини.., 1958, 29); Він [Фалес] вперше описав здатність янтарю при натиранні шматком шерсті притягати до себе легкі предмети (Нариси розв. прикл. електр., 1957, 5).
2. розм. Мазь або рідина, призначена для втирання в шкіру. Вона вилася на постелі, як навіжена з болю.. Не помогли ні баньки, ні натирання всякі (Козл., Ю. Крук, 1950, 103).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 212.