НАТУРФІЛОСО́ФСЬКИЙ, а, е. Стос. до натурфілософії і натурфілософа; власт. їм. Критичною для філософії виявилась середина XIX століття, коли остаточно було доведено неспроможність натурфілософського підходу до створення наукової картини світу (Ком. Укр., 10, 1966, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 220.