НАЦІОНАЛІ́СТ, а, ч.
1. Прихильник націоналізму (у 1 знач.). Галицькі націоналісти й петлюрівські недобитки служили контррозвідкам усіх буржуазних держав, а найретельніше німецьким фашистам (Панч, В дорозі, 1959, 314); Мирне життя і дружба між народами — це гірше смерті для всіх злісних сил, в тому числі й українських націоналістів (Матер. XXI з. КПУ, 1960, 76).
2. Прихильник, учасник національно-визвольного руху.
3. Представник вузьконаціонального напрямку в науці, мистецтві і т. ін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 232.