НАЧО́ВГАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Те саме, що находи́тися. Начовгавшись отак та наслухавшись літургій і проповідей, Денис геть охляв (Козл., Ю. Крук, 1957, 439); За день начовгається [Сеспель], наслухається отого крику та лементу — і в сні немає спокою (Збан., Сеспель, 1961, 222).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 237.