НАШАТИ́РНИЙ, а, е. Прикм. до нашатир; // Який містить у собі нашатир.
∆ Нашати́рний спирт — безбарвна прозора летка рідина з різким запахом, яка використовується в медицині (назва 10-процентного водного розчину аміаку). Одна з жінок дістала нашатирного спирту й дала Жені понюхати (Сміл., Сашко, 1957, 163).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 239.