НАШТРИ́КНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наштрикну́ти. * У порівн. Дорош б’є німця в живіт і знімає з багнета, як наштрикнуту картоплину (Тют., Вир, 1964, 318).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 242.