НЕБАГАТОСЛІ́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до небагатослі́вний. Головко іде.. від селянських оповідачів та "філософів", і звідси оте його дивне поєднання небагатослівності й ощадності з грунтовністю й неквапливою докладністю (Вітч., 11, 1964, 166).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 246.