Слово "невеликий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


НЕВЕЛИ́КИЙ, а, е.

1. Незначний розміром, величиною; малий. В невеликих кімнатах було тісно й душно од великого натовпу гостей (Н.-Лев., І, 1956, 145); Антон попросив у кума невеликого, на одного коня, возика й почав накладати гній (Чорн., Визвол. земля, 1959, 46); В тиші час од часу чути, як зі стріхи падають на землю і відскакують до дровітні невеликі тугі плоди (Стельмах, II, 1962, 33); // Невисокий (про зріст). Перед вами портрет Франка.. Невеликий, хоч сильний мужчина (Коцюб., III, 1956, 26); Ростом невеликий, але такий прудкий, жвавий, що навряд чи й двоє з ним справились би (Гончар, II, 1959, 307); // Незначний кількістю. Невеликі то були гроші (Фр., IV, 1950, 9); На вулиці там недалечко стояла Громадка людей невелика (Л. Укр., І, 1951, 345); Стежечка біжить до того місця, де влітку стоїть невелика пасіка (Стельмах, І, 1962, 232); // Який триває недовго; нетривалий. Невеликії три літа Марно пролетіли… (Шевч., І, 1963, 351); Невеликі, видно, були збори, коли він на другий день пішов (Мирний, III, 1954, 197); Уляна зробила невелику паузу, тамуючи хвилювання (Довж., І, 1958, 294).

2. розм. Дитячого віку; малолітній. Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі?? (Шевч., І, 1963, 72); Жила колись у нашому селі вдова Орлиха. Я ще була невелика дівчинка, не дуже-то що пам’ятаю, а чула се од покійної матері (Вовчок, І, 1955, 80).

3. Незначний щодо сили, глибини вияву, інтенсивності і т. ін. Тепер, коли в його малому сердечку невелике горе виводило свою журливу пісню, — йому очі зразу відкрилися (Мирний, І, 1954, 275); Налітав спроквола невеликий вітер (Ю. Янов., II, 1958, 47); Вона одержала вже ряд блискучих перемог у невеликих сутичках з супротивником (Довж., І, 1958, 497); — Невелика, скажу, радість від цього, — поправляє берданку Матвій (Стельмах, І, 1962, 87).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 254.