НЕВИ́МУШЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неви́мушений. Він уважно слухав Наполеона, але на його обличчі не можна було нічого прочитати, крім світської невимушеності (Кочура, Зол. грамота, 1960, 65).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 259.