Слово "невіруючий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


НЕВІ́РУЮЧИЙ, а, е. Який заперечує релігію, не визнає існування бога. Невіруюча людина; // у знач. ім. неві́руючий, чого, ч.; неві́руюча, чої, ж. Людина, яка не визнає існування бога; атеїст. Комунізм.. зримо і реально відбиває справжні сподівання всіх чесних трудівників — як віруючих, так і невіруючих (Ком. Укр., 1, 1968, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 266.