НЕГНІВЛИ́ВИЙ, а, е. Якого важко розгнівати; несердитий. Наш Михайлик, бездомний, безробітний коваль, хлопчина негнівливий та несміливий (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 232).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 277.