НЕГО́ДОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до него́да. Після зими й негодоньки зацвіли садки (Бор., Тв., 1957, 86); Реве, гуде негодонька (Л. Укр., І, 1951, 48); Минується негодонька й доленька настане (Щог., Поезії, 1958, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 278.