НЕГО́ДЯНИЙ, а, е, рідко. Який супроводжується дощами, холодом і т. ін. [Пан Стась: ] А ніч яка! Негодяна, як ворон, темна! (Вас., III, 1960, 228); Йому здавалось, що це знову повертається негодяна осінь (Гончар, III, 1959, 377).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 278.