НЕДАЛЕКОГЛЯ́ДНИЙ, а, е. Нездатний правильно передбачити щось, урахувати перспективи розвитку чогось; непередбачливий. — Досі недалекоглядні наші вожді не надавали цьому [питанню про землю] значення, — Врангель нахмурився — видно, ненависна тінь Денікіна промайнула в цю мить перед ним (Гончар, II, 1959, 208); // Обмежений у своїх інтересах. Тася стрімголов кинулась у примхливе й кипуче життя, яке стає основою існування багатьох недалекоглядних жінок (Дмит., Розлука, 1957, 66).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 281.