НЕДОБІ́Р, бо́ру, ч., кого, чого і без додатка. Не доведена до встановленої норми, межі, необхідного, очікуваного і т. ін. кількість кого-, чого-небудь. — Кажуть, у юридичному недобір? Може, забрати документи і поїхати туди, доки не пізно? (Тют., Вир, 1960, 59); Недобір опадів у травні — червні знижує врожаї льону і зменшує ефективність внесених добрив (Техн. культ., 1956, 39); // Неодержана, незібрана частина чого-небудь. З бункера комбайна виходило на вісім центнерів пшениці менше, ніж зараз. — Вісім центнерів недобору з гектара! — захвилювався Іван Луціянович (Оров., Зел. повінь, 1961, 22).
Мі́сяць-недобі́р, фольк. — неповний місяць. Ой місяцю-недобору, зайди за комору (Чуб., V, 1874, 129).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 286.