НЕДОВА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НЕДОВА́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. і без додатка. Важити неповною вагою, меншою від потрібної. Недоважити хліба; // Продаючи будь-який товар, важити його неповною вагою з метою наживи. Купець той багато неправди робив: мірявши — недомірював, важивши — недоважував, дурив людей… (Григ., Вибр., 1959, 450); Купив [дядько] пуд борошна і спочатку подумав: обманув його купець — недоважив (Стельмах, І, 1962, 129).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 288.