НЕДОЦІ́ЛЬНО. Присл. до недоці́льний; // у знач. присудк. сл. Безглуздо, нерозумно. Нашій групі, знесиленій і перевтомленій, вступати в бій з чисельно невідомим нам гарнізоном було зовсім недоцільно (Рибак, Зброя.., 1953, 150).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 302.