НЕДРУКО́ВАНИЙ, а, е. Якого не друкували; рукописний. Ми маємо на меті.. видати нові, недруковані праці (Коцюб., III, 1956, 243); Немає сумніву, що Марко Вовчок знала не тільки друковані, але й недруковані твори Шевченка (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 628).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 303.