Слово "незбагненний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


НЕЗБАГНЕ́ННИЙ, а, е. Якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; незрозумілий. Колись Семенові ці прості істини були незбагненною мудрістю (Сміл., Зустрічі, 1936, 79); — Дивні істоти, ці дівчата. Хто їх в силі зрозуміти? І вже зовсім незбагненними здаються вони людині, якій минає двадцятий рік… (Жур., Опов., 1956, 127); З голови не виходив Василь. Якесь незбагненне передчуття спонукувало її сьогодні поспішати до нього (Баш, Надія, 1960, 6); // у знач. ім. незбагне́нне, ного, с. Те, чого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути. Незчувся [Бальзак], як скоїлось незбагненне (Рибак, Помилка.., 1956, 125); // Сильний, великий і т. ін. щодо свого вияву, прояву; надзвичайний. Був він чоловік лагідний, ввічливий, веселий, нікому не сказав жодного грубого слова, і тим дивнішою мала бути незбагненна впертість, з якою він ставився до тої чи іншої пропозиції (Загреб., Спека, 1961, 53).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 311.