НЕЛЮДИ́МІСТЬ, мості, ж. Властивість за знач. нелюди́мий 1. Йому найважче було сходитися з новими людьми, він немало страждав від того, розуміючи і засуджуючи власну нелюдимість (Збан., Сеспель, 1961, 260).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 332.