Слово "неповноліття" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


НЕПОВНОЛІ́ТТЯ, я, с. Вік людини, що не досягла повноліття. [Тарталюк:] Тихше, тихше, я з вами не розмовляю. У вас за неповноліттям навіть паспорта немає (Коч., II, 1956, 422); Сашко мріяв бути дорослим, вирости якнайшвидше — і гірко катувався своїм неповноліттям (Смолич, Світанок.., 1953, 36).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 356.