НЕПОТАЙНИ́Й, а́, е́. Який виражає, містить щирі думки, почуття; відвертий. Полилась їх розмова — щира, непотайна (Н.-Лев., І, 1956, 120).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 364.