НЕПОТРЕ́БНИЙ, а, е, заст., зневажл. Дуже поганий, нікчемний, мерзенний. Знайшлися такі пастирі, які вже почали вірою і правдою служити новому богові, перейшли на православ’я, яко непотребні лицедії від однієї ролі до другої (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 276).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 364.