НЕПРИМУ́ШЕНИЙ, а, е. Позбавлений вимушеності, неприродності; невимушений. Розмова швидко стала непримушеною й дружньою (Баш, Вибр., 1948, 145).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 368.