НЕПРОСО́ХЛИЙ, а, е. Який не зовсім просох; який зберігає у собі вологу. Гликерія Михайлівна підвела на старого журні очі, над якими дрібно затремтіли непросохлі вії (Стельмах, І, 1962, 405).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 372.