НЕСПАЛИ́МИЙ, а, е. Який не може згоріти, знищитися вогнем. * Образно. Наша молодість в битвах кута, Нескорима, в труді не гнута, Неспалима в страшнім вогні (Шпорта, Вибр., 1958, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 386.