НЕСУ́ЧИЙ, а, е.
1. Який несе багато яєць. Роменські гуси досить несучі, добре використовують пасовища і відгодовуються на зелених кормах (Колг. Укр., 6, 1958, 29).
2. спец. Який використовується як опора для підтримування чого-небудь. По всій Україні несучою основою для перекриття є дерев’яна балка (Дерев. зодч. Укр., 1949, 61); Колони є основними несучими елементами каркасних будинків, тому від їх встановлення на фундаментах залежить правильне розташування всіх частин каркасних споруд (Інж. геод., 1959, 340).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 392.