НЕЧЕСТИ́ВО, книжн., заст. Присл. до нечести́вий. [Кембль (придивляється до фігурки):] Як вилитий наш батько Годвінсон! Сказать по правді, може, й нечестиво, а лепсько вийшло! Чи ти бачиш, Дженні? (Л. Укр., III, 1952, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 403.