Слово "норма" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


НО́РМА, и, ж.

1. Звичайний, узаконений, загальноприйнятий, обов’язковий порядок, стан і т. ін. Правові норми радянської загальнонародної держави виховують у трудящих високу ідейність, відданість справі комунізму і інтересам Батьківщини (Ком. Укр., 1, 1966, 28); Ядро зла було не в самому факті відхилення від норми, а в тому, що факт цей в силу об’єктивних обставин мусив залишитись безкарним (Вільде, Сестри.., 1958, 36); // Зразок, правило поведінки людей у суспільстві. Ленін виробив тверді норми партійного життя, які стали законом для всієї дальшої діяльності партії (Біогр. Леніна, 1955, 66); Його не злякались. Більше того, йому нагадали про норми поведінки, обов’язкові й для головного інженера (Шовк., Інженери, 1956, 335); // Загальноприйняте правило в мові, літературі і т. ін. Норми літературної мови складаються історично, вони є продуктом історичного розвитку і на певних етапах мають свої відмінності (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 7); Досконале знання мови з погляду її граматичних.. норм може і повинно бути гордістю поета (Перв., З щоденника.., 1956, 5).

◊ Вхо́дити (увійти́, прихо́дити, прийти́) в но́рму — набувати нормального вигляду, стану; ставати звичайним, відповідним до загальноприйнятих правил, установлених вимог і т. ін. У гірських переходах він був помітно схуд, а тепер знову ввійшов у норму, навіть ніби ще більше роздався в плечах (Гончар, І, 1954, 287); Я було почала приходити трохи в норму та сталася пригода: заболів зуб (Л. Укр., V, 1956, 339).

2. Установлена міра, розмір чого-небудь. Зимно в бараці. Добова норма дров давно вже спалена (Гончар, II, 1959, 130); Бійці щедро кадили козячими ніжками — видано тижневу норму махорки (Тют., Вир, 1964, 488); Для відкритого грунту норми висіву встановлюють на гектар, для закритого — на метр (Овоч., 1956, 88); // Установлена міра виробітку; денне, змінне завдання робітника, колгоспника і т. ін. Він був веселий, бо йому добре сьогодні працювалося на заводі і він утроє перевищив за зміну свою норму (Донч., VI, 1957, 122); Він вирішив для самого себе виробляти дві норми. Потім підтягти до свого рівня групу (Ю. Янов., II, 1954, 100); // спорт. Комплекс вправ, необхідний для одержання певного розряду. Вони прийшли сюди складати норми на значок "Готовий до праці та оборони" (Собко, Стадіон, 1954, 343).

Но́рма пра́ва — загальнообов’язкове правило поведінки людей, встановлене, санкціоноване і забезпечуване державою; Но́рма представни́цтва — кількість представників, що обирається певною групою населення в органи влади, а також партійними, профспілковими організаціями на свої конференції, з’їзди і т. ін. Норми представництва на з’їзді партії встановлюються Центральним Комітетом (Статут КПРС, 1961, 16); Но́рма прибу́тку — за капіталізму — відношення величини додаткової вартості до всього авансованого капіталу, обчислене в процентах; Но́рма ча́су — час, установлений для виконання одиниці роботи.. Витрата часу на виконання якої-небудь роботи характеризується технічною нормою часу (Слюс. справа, 1957, 276).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 442.