Слово "нуртуючий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


НУРТУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до нуртува́ти. Може, своїми слабкими руками З серця твойого знімаю я камінь, Серце ж те буйне, Серце нуртуюче! (Забашта, Квіт.., 1960, 71); [Вадим:] Збагнув я нині Демона страждання, його клятьби нуртуючу глибінь… (Лев., Драми.., 1967, 396).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 456.