ОБ’ЄДНА́ВЧИЙ, а, е. Стос. до об’єднання. Комуністична партія очолила і спрямувала по вірному шляху об’єднавчий рух усіх народів Радянської країни (Тези про 300-річчя возз’єдн.., 1954, 20); // На якому відбувається об’єднання. Початок новій ері в історії робітничого руху Німеччини поклав історичний об’єднавчий з’їзд комуністичної і соціал-демократичної партій, який відбувся 21 — 22 квітня 1946 року в Берліні (Веч. Київ, 24.ІV 1961, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 494.