ОБ’ЄКТИВІ́СТСЬКИЙ, а, е. Стос. до об’єктивізму (у 2 знач.). Ленінська вказівка про те, що судити про характер різних партій та їх діячів слід не за вивісками і словами, а за ділами, є однією з найважливіших вимог принципу комуністичної партійності. Відступ від неї криє в собі загрозу скотитися на об’єктивістські позиції (Ком. Укр., 5, 1960, 40); // Власт. об’єктивізму або об’єктивістові. Об’єктивістській беззубості і уявній політичній абстрактності ідеалістичної буржуазної естетики марксизм протиставив бойову теорію мистецтва (Рад. літ-во, 3, 1958, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 496.