ОБ’Є́МИСТИЙ, а, е. Великий за об’ємом, розміром. Ліс був старий, і сосни його височенні й об’ємисті (Коб., III, 1956, 241); Учням пояснюють, що під впливом фізкультурних вправ грудна клітка стає більш широкою і об’ємистою (Метод. викл. анат.., 1955, 66).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 496.