ОБВОЛІКА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до обволіка́ти.
∆ Обволіка́ючий за́сіб, мед. — засіб, здатний затягувати, вкривати поверхню живих тканин щільним шаром. Як засіб, обволікаючий і заспокоюючий болі, вважається [алтей] незамінним (Лікар. рослини.., 1958, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 474.