ОБВІ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБВІ́ШАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Навішувати на себе у великій кількості. Звалювали [червоноармійці] на мобілізовані в селах санні підводи котушки з телефонним дротом, обвішувались апаратами (Збан., Сеспель, 1961, 246); — Як я піду на скарбову службу, добуду чинів, обвішаюсь хоч маленькими орденами… (Н.-Лев., І, 1956, 179).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 473.