ОБГЛЯДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБГЛЯ́ДІТИСЯ, джуся, дишся і ОБГЛЯ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док., рідко. Те саме, що огляда́тися. Яків тілько почув, .. зараз готов робити все. Не роздивиться, не обглядиться, чи справді воно все так (Мирний, І, 1954, 221); Не обглядалася [Параска]: їй здавалося, що несе щось страшно тяжке на плечах (Коб., І, 1956, 488).
◊ Обгля́нутися по сві́ті — набратися життєвого досвіду. — Я вже обглянувся трохи по світі і знаю, що чоловік, який має добру волю до праці і здорові руки, не згине з голоду (Коб., II, 1956, 171).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 476.