ОБЕЗПЛО́ДНІТИ, ію, ієш, док. Стати безплідним, втратити здатність давати потомство. — Коли б от немов сталося — всі діти вимерли за одну ніч на всій землі, і.. усі жінки обезплодніли б, я б, мабуть, на ранок пустив би собі кулю в голову (Головко, II, 1957, 109).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 488.