О́БЕРТ, у, ч.
1. чого і без додатка. Повне коло руху чого-небудь навколо власної осі. З кожним обертом коліс життя розкривалося перед ним все новими й новими краєвидами (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 105); Газотурбовоз мав 3 головних генератори, які працюють при 1600 обертах на хвилину (Наука.., 9, 1956, 13); // Повний цикл руху по замкнутій кривій навколо чого-небудь. — Про супутник щодня читаю.. Третій штучний зробив стільки-то обертів. От добре! (Хижняк, Невгамовна, 1961, 180); Період повного оберту Землі навколо Сонця називається роком (Фіз. геогр., 5, 1956, 75).
2. рідко. Заворот, закрут. З кожним обертом стежки воно [світло] неначе перебігало в оксамитній темряві та ширшало, розросталося (Дн. Чайка, Тв., 1960, 43).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 490.