ОБКА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБКАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.,
1. Пробною роботою, їздою і т. ін. перевіряти придатність, готовність машини, мотора і т. ін. до використання. Перш ніж почати роботу, треба обкатати граблі без завантаження і перевірити правильність підняття зуб’їв автоматом (Механ. і електриф.., 1953, 151); // Поступовим введенням у дію пристосовувати до оптимального режиму роботи нову або відремонтовану машину, механізм і т. ін. Кожний новий автомобіль, а також той, що вийшов з капітального ремонту, обкатують за спеціальним режимом (Автомоб., 1957, 309); Вже який вечір Павло Опішній обкатував свого "Москвича" (Збан., Переджнив’я, 1955, 249).
2. Котком або чимось іншим вирівнювати, роблячи гладкою поверхню чого-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 510.